Тиждень
Понеділок, 24 березня
Волинь
:а за кілька годин - нічний потяг Чернівці-Москва везе нас з др. Василем (Вуду) в
напрямку Острога. Потяг, який раніше не подобався, тепер подобається через несподівану і
приємну зустріч. Стільки спогадів з цим потягом. Якраз два роки тому мандрували з Іванкою
Волинню, гуляли ранковим Острогом. А Острог знову теплий і привітний. Інакшим він не
буває, адже тут мешкає Іванка, а тепер ще безліч "новоспечених" сумівців. Кажуть, що ми
привезли Весну. Дуже тепло, зелено, затишно і не хочеться їхати. Навіть до ФМТ. Хочеться
ще трішки Острога. Ще трішки забав коло замку, ще трішки чаю в кав'ярні, ще трішки
посмішок і неочікуваної привітності майже незнайомих людей, ще трішки вечора на подвір'ї
Острозької академії, ще трішки віршів і мовчання у Юльці і ще багато музики на кухні в
гуртожитку:
|
Вівторок, 25 березня
Нічний сніг "і ніби в кухні запахло небом"
:до ранку. Вранці їдемо і навіщось забираємо Весну, намагаємось стопити,
забираємо також радість від нових друзів-сумівців і дуже потужного новоствореного
Іванкою осередку, а в мене в наплічнику - бажання наступної чи просто майбутньої Весни,
чи раніше, бути там довше і щастя від того, що Свят якось назвав - і так є : - Сестри.
Гарно впізнавати вокзали чи станції дорогою, особливо в Шумську, а ще місця, де колись
стопили, а ще в'їзди до міст, а особливо - до Тернополя. Коли мандрували здалеку, в'їзд
до Файного міста знаменував вже майже дім. Такі знайомі тернопільські тролейбуси і таки
рідні гості у Василя в хаті:
|
Середа, 26 березня
Вечір поезії в Тернопільському осередку
:а вранці дослідження педагогічного універу, весняний став, гостинна біла хата, улюблений
"Каштан", а головне - друзі. Гарно і органічно мені чулося на тернопільському поетичному
вечорі. Оце на полиці чекають читання позичені дівчиськами книги, цитовані ними тоді:
Обіцяла Лесі написати про цей вечір. Що ж, щаслива бути в осередку ФМТ на будь-якому
заході, а тим паче - поетичному, ще й коли він вже другий за кілька днів у СУМі. Читалися
дуже файні вірші, було багато свічок, якимись особливими були вже початі зелені,
шматочок однієї з яких має бути десь у мене в торбинці. Густу атмосферу вірша розбавляли
Євген авторською поезією з використанням мультимедійних технологій :, Ярко читанням прози,
а ще Кульчик і то просто - віршами :. Можливо, комусь вечір здався недостатньо глибоким,
та наскільки впускаєш у себе поезію, настільки буде гаразд. Дуже тепло слухались
авторські вірші. І взагалі було дуже тепло, затишно і гарно. Велике спасибі за те, що
запросили, любий осередку ФМТ!
:Гостини і радість зустрічей, цікаві наміри, а вранці:
|
Четвер, 27 березня
Микулинці
:проспаний з дівчиськами світанок і заслухані Клапалевою передекскурсією пасажири в
маршрутці до Микулинців. Весняне містечко зустріло спокійно і привітно, саме так, як
личить справжньому місту із замком, палацом та вражаючим костелом, і дозволило дивитися,
як злітають в безхмарну синь голуби, шпацирувати вуличками і балакати, сидячи на колоді
на спортмайданчику й махаючи ногами та годуючи привітного песика. А потім - повертатися
з весняної тиші у троха збаламучене місто, плести файничку на фільмі, коли сонце зазирає
в аудиторію, здибатися в "Каштані", а потім у Василя. І приємно від думки, наскільки
ріднішає місто:
|
П'ятниця, 28 березня
Я їду додому :
...і не боляче їхати, бо є куди повертатися. Найголовніше - додому, а ще - до Тернополя :.
Така знайома дорога і сніданок - принесені на вокзал Танею рогалики. У найріднішому
Франківську тепер повноцінно відчувається рідність ще одного міста - Острога і, звісно,
продовжує існувати відчуття найгостиннішого Тернополя.
|
От такі вони - весняні тижні :
Олька
|
