Оксана Кириченко, "Шлях Перемоги", 9 серпня 2000 року

На Черкащині, оспіваній і вистражданій великим Кобзарем, на величних і мальовничих берегах Дніпра-Славути, відбувалися цьогорічні літні табори Спілки Української Молоді в Україні. Черкащина не вперше так щиро і тепло приймала сумівців з різних куточків України та закордону. В минулому СУМ проводила тут мандрівний міжнародний табір в Холодному Яру. Цього разу на турбазі “Придніпровська" у селі Чапаївка, яка на кілька тижнів стала для них домівкою, члени Спілки з України та Великої Британії разом зробили ще один крок до пізнання своєї землі.

Вишкільний табір виховників, табори молодшого та старшого юнацтва об’єднали близько двохсот молодих людей і дітей з осередків СУМ в Україні, а також Лондона і Манчестера. Традиційно таборове життя було багатим на відвідини гостей - сумівська спільнота щиро прийняла молодих семінаристів з Львівської Духовної Семінарії, гостей з діаспори: Володимира Павлюка, Наталю Цяприну, Галину та Іванку Мандзій і Голову Світової Управи СУМ Віру Гайдамаху. Традиційно гості почували себе "як вдома", беручи активну участь в таборовому житті. Всі їх дуже полюбили і, коли прийшла пора прощатися, було багато жалів.

Лагідні, теплі хвилі Дніпра, чудовий по-липневому медовий черкаський ліс і традиційні вечірні розваги біля ватри, пісні і кумедні ігри, надали цим таборам особливої теплоти, загострили почуття спільності, приналежності до своєї організації - як казав Максим Рильський - “Чуття єдиної родини”.

Єдине на що могла поскаржитись молодь - це час, його і справді не вистачало. Не вистачало на все що хотілося встигнути і зробити. Добре розроблена і підготована програма не залишала ні хвилини на ледарство. Теми що підіймалися під час таборування, є справді актуальними для сьогоднішнього покоління молоді в Україні. Стосунки засобів масової інформації і молодіжних організацій, Міжнародна Конвенція з прав дитини, виклади з психології, народознавства, історії, зачіпали найболючіші і найгостріші проблеми політичного і соціального життя українського суспільства. Особливий, глибокий зміст мала для сумівців подорож на Чернечу Гору до могили Тараса Шевченка, адже багато хто з них був тут уперше.

А коли зникало у сутінках відголосся вечірньої збірки (так називається в СУМі те, що піонери називали "лінєйкою"), молодь збиралася біля щедрих променів нічної ватри, вгору злітали легкі і блискучі метелики тріскучих сухих гілок, ніби на цій хвилині зупинився час, а десь поряд шелестів очерет і тихо котив свої хвилі Дніпро у далеке, і зовсім близьке майбутнє...

Звичайно, в наш економічно складний час не кожна родина може дозволити собі можливість відправити дитину на літній відпочинок, тому Спілка Української Молоді в Україні висловлює глибоку вдячність організаціям, що сприяли проведенню цих таборів: Українському Національному Комітету Молодіжних Організацій (УНКМО), Світовій Управі СУМ, Суспільній Службі Українців Канади (відділ Торонто), З’єднаному Українсько-Американському Допомоговому Комітету (ЗУДАК), а також відомому українському підприємству “Оболонь”.