Привокзальна площа в Дніпропетровську вітає гостей міста сміттям, супермаркетами, низкою магазинів і пам’ятником Петровському...

І тільки дуже уважна людина помічала камінь поставлений минулого року в пам’ять жертвам голодомору 1932-1933 років.

Якщо саме це місце розташування пам’ятного знаку здається комусь дивним, то варто пригадати, що під час голодомору голодні люди, яким якимсь дивом вдавалося потрапити з навколишніх сіл до міста маючи собі на меті дістати хоч якусь їжу, приїжджали на Дніпропетровський вокзал. А на те, щоб добиратися далі у них просто не вистачало сил. Тому тоді привокзальна площа була тим місцем, де лежали померлі і помирали нові голодні селяни – місцем смерті. Тож вшанування їхньої пам’яті, навіть після стількох років забуття було і є нашим почесним обов’язком. В цьому році патріотично налаштовані дніпропетровці встановили поряд з каменем православний хрест і провели панахиду за тими, хто помер від голоду.

До цього не мала відношення міська влада, яка вирішила за краще встановити хрест в парку імені Пісаржевського, де і відбулися всі офіційні церемонії присвячені сумній даті – роковинам голодомору в Україні. Там були квіти і урочисті промови, там було телебачення, яке по всім міським каналам повідомило про встановлення хреста. На привокзальній площі зібралися просто небайдужі, які запалили свічки і помолилися за тих знайомих і не знайомих їм людей, які стали жертвами нелюдського режиму і загинули голодною смертю...

Людмила Бакка