В останню неділю листопада в Україні традиційно відзначається день пам'яті жертв голодомору і політичних репресій. Місця масових поховань знищених комуністичним режимом є і в Дніпропетровську.
На двох з них, тих, що знаходяться на восьмому і дев'ятому кілометрах по Запорозькому шосе в п'ятого листопада Дніпропетровський осередок Спілки Української Молоді в Україні разом з Дніпропетровською організацією Конгрес Українських Націоналістів та прихильниками прпровели своєрідний суботник - прибирання території біля пам'ятних знаків жертвам політичних репресій.
Віддаленість від зупинок міського транспорту не завадила двом десяткам людей зібратися і таким чином висловити шану невинним жертвам. Бо серед тих, хто був закатований в ті жахливі часи і був викреслений із життя коротким записом у справі "расстрелять" не могло бути винних.
Просто потрібен був внутрішній ворог, ті, на кого легко списати прорахунки в економіці, важкість постреволюційного життя та будь-які негаразди. Це було своєрідне "полювання на відьом" двадцятого століття, сором і ганьба прикриті простими словами "ворог народу", які несли смерть.
Ці люди, окрім того, що були оклеветані і знищені, на довгий час були просто забуті. Навіть місце їх останнього спочинку вважалося таємницею за сьома печатками. І комуністське свавілля, і його жертви ретельно і сором'язливо витиралися з народної пам'яті та державної історії.
Але повністю приховати свої вчинки комуністична влада не змогла, залишилися ті, хто знав про розстріли і міг вказати місця масових захоронень. Місця української пам'яті, місця, що завжди зможуть нагадати нащадкам правдиву версію рідної історії.
