Про Крим існує велика кількість різної літератури, я теж вирішив не залишатися осторонь та додати дещо від себе. Північне узбережжя Чорного моря за давніх часів - це смолоскип, що своїм полум'ям намагається розігнати не писемний морок північних земель де немов у чорному степовому казані готувалася кров майбутніх козаків.

Усім відомо, що земля Криму - незагоювана рана, через яку витікало життя незліченної кількості поневолених.

Жорстокі імперські війни рясно вкрили ці землі кістьми воїнів, що віддали своє життя, аби зміцнити сталеві м'язи держав-велетів, яким уже було затісно на власних землях.
Ідучи кримськими скелями, я відчував сонну тривогу цих земель, де століття тому мандрівники спинами відчували націлені стріли.

Люди уважно дивилися зі вкритих печерами плато чи не піднімається на обрії дим, сповіщаючи про наближення ворога.

Коли дивишся на вбоге оздоблення тих печерок, то стає жаль їхніх власників, котрі своє коротке та тривожне життя проводили тут, не маючи, мабуть, нічого окрім худоби та зброї.

Наша група влаштувалася на ніч в одній з таких печер.
Прокинувшись, я побачив у сірому світлі щось на зразок кам'яної балки над нашими ліжками.
Стеля зберігала слід тисячолітньої сажі від вогнища.
На мотузці висіла люлька з немовлям, яку гойдала жінка та співала ту ж пісню, що й зараз співають сонні матері над ліжками своїх діток...

Біля Бахчисараю збудовано загадковий колодязь для збору дощової води, невідомо як висічений у скелі без креслення та математичних розрахунків. Ще одну споруду в процесі встановлення ми бачили неподалік, але з якою метою вона була створена не дізналися.

Коли зустрічаєшся із кримським сервісом, то відчуваєш, що від тебе чекають одного - плати, а що ти за це отримаєш: декілька хвилин щастя на водному атракціоні, місцеві ласощі, пару сувенірних капців, прогулянку машиною під акомпанемент розповіді серйозного місцевого екскурсовода, годинку в нашвидкоруч збудованому балаганчику (котрий тут зветься ресторан) - твоя особиста справа.

Щоправда, справжні речі там були - серед них кримське вино, повітря із запахом хвої та море.
Коротко кажучи, беріть із собою друзів та вирушайте, але спочатку дочекайтеся весни ;)

Друг Андрій.

Фото зробили друзі Ольга, Андрій, Андрій Галімшин