Роблячи підсумки оголошеного Львівським осередком конкурсу, можна впевнено сказати, що сумівська душа не дуже поетична або в нашій спілці дуже скромні поети.
Пару віршів у нас таки є, але, на нашу думку, вони достойні бути увіковіченими на сторінках сумівського сайту. Вибачайте за десь неримовані рядки, можливо наївні звертання чи непрофесійний поетичний виклад. Такі наші вірші. Можливо хтось з-поміж їх рядків прочитає правду.
Де ти, сумівець, де твої очі
Світлі, блакитні як небеса,
Чисті, відверті, спрагнені правди
За Україну? Тебе нема.
Хто ти, сумівець, раб чи в героях,
Б'єшся чи спиш, позабув ідеал,
Служиш народу та Україні
Чи ти зламався і служиш катам?
Встань, покажи всім своє обличчя,
Силу і волю, мужність, запал.
Бийся з катами, бийся за Вічне,
Скільки б страждань ти за це не зазнав.
Друже сумівець, хто ти і де ти?
Чи ти в книжках між прочитаних фраз
Пилом припалим стираєш всю пам'ять,
Чи ще живеш ти у кожному з нас?
Честь України - Готов Боронити!
Честь України дорожча життя!
Друже сумівець, будь непохитним
І залишайся у наших серцях!
Подруга Мар'янка Біль. Присвячується Сумівцю!
Вже гімн сумівський залунав.
Весь колектив співати став.
"Нині сумівця, завтра бійця" -
І в серці гордість загула!
На сходини не всі ми ходим
І в груди б'ємось ми щораз:
Вже на наступний точно раз
Я справді прийду, все відложу,
Всі свої справи відміню,
Не буду я сидіти вдома
В вівторок в сім, все, я буду!
І ось настав вже той сумівський день
Із самого раненька знову справи.
Хто на навчання, хто на роботу в офіс
І знову я забув про СУМ!
І так ми обіцяємо щоразу,
Що на наступний раз, на сто відсотків!
Але вже холодно на вулиці, морозно
І ми вирішуєм ще раз туди не йти.
Отак закінчую я ці трагічні строфи.
І на цій сумній ноті, мабуть, до
Я ставлю крапку і гукаю вашу совість,
Щоб у вівторок в СУМі всі були ОБОВ'ЯЗКОВО!
