Увібрати місто. Так пише Тарас Прохасько, станіславівський письменник.
Аби пізнати Станіславів, необхідно побути тут, але перед мандрівкою до нас спробуйте увібрати його хоча б таким чином:
Весна. Червонокнижні підсніжники у нашому місті. А ще крокуси. А ще така весна, що просто ось так: "Весна іде, красу несе, і тій красі радіє все!" :. Чічки квітнули ці у День народження Наталочки Кравченко.
А Весна наша замріяна, з теплими вулицями, повітря вже пахне, небо синє, зірки пізно з'являються. Треба кожному пережити станіславівський весняний вечір.
Коли вітаємо друзів з Днем народження, завше даруємо повітряні кульки кількістю літ. Можна полетіти, коли вітряно
Звідки у нашому місті видно гори і наше місто :? З даху
Наш літній сквер, потроху йшла осінь, ми саме провели подругу до Києва. Саме під цим деревом за сприятливої погоди проводили сходини. Проводитимемо ще, бо любимо цей сквер. Тут гарно здибатися.
Наші любі гості і ми. Хоча, наскільки гості? : Просто непостійні мешканці. Впізнаєте себе зимових, друзі-сумівці?
до станіславівських будинків часто ведуть такі двері. "Чи можна розкрити двері в людину, коли вона..." (Юрко Покальчук).
якщо обійняти у Станіславові дерево, тримаючись за руки, і щиро забажати чогось, то обов'язково збудеться.
коло міського озера є ще маленькі озерця, на їх плесі живуть качечки та лебедики. Файно бути там, то рахується дуже романтичне місце.
місто забруковане. На бруківку листя паде особливо. І на забрукованих вуличках і майданах можна здибати таких замріяних прозорих посміхнених дівчисьок.
Київський цвинтар - кладовище, схоже на ліс. Можна гуляти алеями.
ще довго залишались сліди від Тризуба зі свічок. Меморіальному сквері.
ось так робиться намисто у станіславівському сквері.
станіславівські дівки люблять робити зачіски станіславівським хлопам - 1
станіславівські дівки люблять робити зачіски станіславівським хлопам - 2
стрічали вечір у сквері, балакали. Мали гітару (звично :) і віолончель.
дівчинка Оленка любить фотографію і вміє з нею поводитись. То концерт до Дня Молоді у Станіславі.
потяг до Києва і кольорова дівка-сумівка Станіславова, що жиє у Києві.
Прийшло Літо до Станіслава. Влітку, сподіваємося, буде менше його і більше іншого простору. У Станіславі добре
пити чай на даху з другом
проводжати сонце на Бистриці, а потім потрапити під зливу
